ПРИКЛАДНЕ ЗНАЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЇ В ЮРИДИЧНІЙ НАУЦІ

 

Аспірант кафедри Бородін О.С.

 

         Як відомо, психологія - це наука, що вивчає закономірності й механізми психічної діяльності людей. Практична психологія, в свою чергу, має на меті створити сприятливі соціальні та психологічні умови для діяльності в усіх сферах життя - від сімейних стосунків до управління державою, надати дієву допомогу у розвитку та захисті психічного здоров`я. Основними функціями практичної психології є аналіз і прогнозування поведінки й діяльності людини, активний соціальний та психологічний вплив, консультативно-методична, просвітницька, профілактична, реабілітаційна, дорадча та психогігієнічна функції тощо.

Якщо загальна психологія вивчає загальні закономірності психічної діяльності, то практична психологія – є прикладною галуззю, яка швидко розвиваються і тісно взаємодіє з іншими науками. На сьогоднішній день можна із впевненістю сказати, що практична психологія широко застосовується в прикладній частині юридичної науки.

Перед оперативними, слідчими, прокурорськими й судовими працівниками постійно виникає безліч питань, рішення яких вимагає не тільки широкого кругозору, юридичної культури, спеціальних знань і життєвого досвіду, але й глибокого знання практичної психології. Щоб правильно розбиратися в складних відносинах людей, їхніх переживаннях і вчинках, у заплутаних ситуаціях, які знаходять своє відбиття в кримінальних справах, потрібно знати закономірності психічного життя.

В області суспільних відносин, регульованих нормами права, психічна діяльність людей здобуває своєрідні риси, які обумовлені специфікою людської діяльності в сфері правового регулювання. Психологія - єдина наука, здатна забезпечити не тільки пізнання психічної діяльності, але й керування нею. З розвитком суспільства її значення буде усе більше зростати.

Потреба у зверненні до психології, її методів, досягнень виникає тоді, коли конкретна наука, суміжна із психологією або тісно пов'язана з нею, включається до вирішення практичних завдань. Практична діяльність, як правило, реалізується в конкретних діях конкретних людей, і те, як це відбувається, залежить значною мірою від їхніх психологічних особливостей.

Вплив права на соціальне середовище здійснюється двома шляхами: діяльністю правоохоронних і правозастосовчих органів і впливом, який здійснюється на свідомість особистості, соціальних груп, суспільства вже самим фактом наявності, закріплення певного порядку належної поведінки. У цей час все більшу вагу здобуває підхід, відповідно до якого юридична наука - це дослідження не тільки суспільних інститутів, але й діяльності людини в його державно-правових зв'язках і відносинах. Передумовою ефективності досліджень в області юриспруденції й ефективності правоохоронної й правозастосовчої діяльності є орієнтація на реальних людей з їхньою складною свідомістю, вивчення впливу державно-правових інститутів на розвиток їхньої свідомості. Тому необхідно використовувати соціально-психологічний підхід до трактування права як основи юриспруденції.

Юридична наука, безумовно, не може замикатися у власних вузьких рамках і не враховувати економічних, демографічних, культурних, соціально-психологічних й інших факторів при вирішенні проблем правоохоронної й правозастосовчої діяльності. На стиках юриспруденції із зазначеними науками можуть розвиватися нові галузі наукового знання, що мають подвійну природу і єдину мету - забезпечення правоохоронної й правозастосовчої діяльності.

 

 

 

 

Література:

1. Загальна психологія. (М'ясоїд П.А.) К., 1998;

2. Основи психології: Підручник (за заг. ред. О. В. Киричука), Либідь, 1995р.;

3. Загальна психологія: навч. посібник (О. Срипченко,.Долинська, Огороднійчук та ін.), К.: "А.П.Н.", 2001р.;

4. Психологія. Підручник (за ред. Ю.Л.Трофімова ), К. , 2002р.;

5. http://yurist-online.com